Експрес-ідентифікація реальних функцій українських наукових фахових видань на основі аналізу статистичних розподілів
DOI:
https://doi.org/10.31558/2786-9482.2024.2.2Ключові слова:
наукові журнали, редакційна колегія, PhD-дисертація, спеціальності, датасет, статистичний розподіл, нерівномірність, аномалії, кореляція, індекс Чекановського, УкраїнаАнотація
В Україні налічується майже 1 700 наукових фахових видань, приблизно 10% з яких належать до категорії А. Наукові журнали, окрім базової функції з поширення нових знань та фіксації пріоритету наукового результату, виконують і обліково-залікові та комерційні функції. Під час управління академічною діяльністю виникають питання, чи потрібна саме така кількість національних наукових журналів, чи повною мірою вони виконують усі свої функції і наскільки ефективно. Для відповіді на ці питання необхідно знати не лише загальну кількість національних наукових журналів, але і їх спектр – належність до тих чи інших галузей та спеціальностей, а також їх зв’язок з іншими показниками академічної діяльності. Нами зібрано експериментальні дані і побудовано за ними статистичні розподіли кількості вітчизняних фахових видань, нормованої кількості вітчизняних фахових видань, кількості експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та кількості захистів PhD-дисертації. Нормована кількість вітчизняних фахових видань розглядається як груба оцінка кількості фахових публікацій у розрізі спеціальностей, статистичні дані за якими нам недоступні. Усі розподіли виявилися нерівномірними з квартильними коефіцієнтами від 14.8 до 81.7. Схожість розподілів оцінено за індексом Чекановського. Виявлено високу схожість розподілу кількості фахових журналів, а відповідно – і дотичного до нього розподілу членів редколегій, з розподілом кількості експертів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, що дає змогу висунути гіпотезу про подібність мотивів цих двох академічних спільнот. Імовірно, головним мотивом є набуття додаткової статусності, відчуття деякої престижності від входження в ці спільноти. Також виявлено високу схожість розподілів нормованої кількості фахових журналів та кількості захищених PhD-дисертацій, що дає змогу висунути гіпотезу про те, що фахові видання позиціонуються саме як майданчик для аспірантських статей.
Посилання
Ярошенко, Т., & Ярошенко, О. (2024). Чи є майбутнє в наукових журналів? Зміни, виклики й тенденції в академічному видавництві. Відкрита наука та іновації, 1(2), 36–50. https://doi.org/10.62405/osi.2024.02.04
Wiryawan, K. G. (2014). The current status of science journals in Indonesia. Science Editing, 1(2), 71–75. https://doi.org/10.6087/kcse.2014.1.71
Putera, P. B., Suryanto, S., Ningrum, S., Widianingsih, I., & Rianto, Y. (2021). Policies of scholarly journal accreditation in Indonesia. Science Editing, 8(2), 166–171. https://doi.org/10.6087/kcse.250
Petreikis, T., Šuminas, A., Grigas, V., & Gudinavičius, A. (2024). Quantitative Changes in the Publishing of Lithuanian Scientific Journals in 2015–2022: Public and Private Sectors’ Adaptation to the Changing Conditions. Knygotyra, 82, 206–242. https://doi.org/10.15388/Knygotyra.2024.82.8
Bordignon, F. (2019). Tracking content updates in Scopus (2011–2018): A quantitative analysis of journals per subject category and subject categories per journal. In 17th International Conference on Scientometrics and Informetrics, ISSI 2019 – Proceedings (Vol. 2, pp. 1630–1640). International Society for Scientometrics and Informetrics.
Schubert, A. (2013). Measuring the similarity between the reference and citation distributions of journals. Scientometrics, 96(1), 305–313. https://doi.org/10.1007/s11192-012-0889-0
Wolfram, D., & Zhao, Y. (2014). A comparison of journal similarity across six disciplines usingciting discipline analysis. Journal of Informetrics, 8(4), 840–853. https://doi.org/10.1016/j.joi.2014.08.003
Yan Ma, Yingkun Han, Jiangtao Xu, Qian Chen, Shilin Zhao, & Zaiyi Zhang (2024). Analysis of the Distribution Characteristics of Journal Disciplines. In Proceedings of the 2024 Fifth International Conference on Education, Knowledge and Information Management (ICEKIM 2024） (pp. 1031–1041). Atlantis Press. https://doi.org/10.2991/978-94-6463-502-7_110
Aviv-Reuven, S., & Rosenfeld, A. (2023). A logical set theory approach to journal subject classification analysis: intra-system irregularities and inter-system discrepancies in Web of Science and Scopus. Scientometrics, 128(1), 157–175. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04576-3
Mongeon, P., & Paul-Hus, A. (2016). The journal coverage of Web of Science and Scopus: a comparative analysis. Scientometrics, 106(1), 213–228. https://doi.org/10.1007/s11192-015-1765-5
Shtovba, S. & Petrychko, M. (2024). Ukrainian Journals 2025 Dataset. ResearchGate. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.22868.51842
Shtovba, S. & Petrychko, M. (2024). NAQA Experts Dataset. ResearchGate. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.16273.13922
Штовба, С. Д., & Петричко, М. В. (2024). Ідентифікація рівня спорідненості освітніх спеціальностей на основі аналізу профілей експертів НАЗЯВО. Наукові праці Вінницького національного технічного університету, (1). https://doi.org/10.31649/2307-5376-2024-1-48-59
Shtovba, S. (2024). Ukrainian PhD Theses Dataset. ResearchGate. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.26405.00487
Bloom, S. (1981). Similarity Indices in Community Studies: Potential Pitfalls. Marine Ecology Progress Series, 5, 125–128. https://doi.org/10.3354/meps005125
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
